Browsing: Драма

Надії Павлівні було шістдесят п’ять, і вона добре знала, як звучить людський біль. За тридцять сім років роботи медсестрою в…

Мене звати Олена Коваль. Я звичайна жінка з Києва: робота, маршрутки, рахунки за комуналку, вічне “дотягнути до зарплати” й маленькі…

Мене звати Галина Вітренко. Я прожила більшу частину життя у невеликому містечку під Полтавою, у будинку з білими фіранками, старим…

У великому будинку під Києвом тієї ночі було занадто тихо. Не так, як буває в заміських оселях, де чути потріскування…

У великому місті люди часто проходять повз одне одного, не підводячи очей. Вони поспішають у метро, стоять у чергах, несуть…

Иногда семья отталкивает не громко, не со скандалом и не с хлопаньем дверей. Иногда тебя просто вежливо просят «понять ситуацию»,…

Меня зовут Оксана Мельник, и в то утро, когда я поставила подпись под документами о разводе, я не почувствовала ни…

Вони думали, що можуть вигнати мене з родинного дому одним жестом, одним наказом, одним принизливим реченням. Вони звикли вважати мене…

Валентина Николаевна долго думала, что терпение — это и есть любовь. После смерти мужа она научилась жить тихо: не просить…

Свадьба должна была стать самым счастливым днём в жизни моего сына. Для меня же она стала днём, когда я наконец…