Browsing: Семья
Серпневий полудень у таврійському степу не милує нікого: повітря густе, наче кип’ячене молоко, і навіть тінь під акаціями здається гарячою.…
Семен Карпенко не любив пафосних історій про «друге дихання». Після Лариси будь-які красиві слова здавалися дешевими, як обіцянки на базарі…
Вона приїхала на хутір Червона Балка в листопаді — коли степ уже пахне холодом, а вечори злипаються з димом від…
Прощальный зал в центре Москвы в тот ноябрьский день пах холодными лилиями и мокрыми пальто. Снаружи моросило, серое небо висело…
Мене звати Євген Гай, мені двадцять вісім, і до того вівторка я жив так тихо, що інколи сам себе не…
Квітневий ранок у Полтаві був такий, коли повітря ще прохолодне, але сонце вже сміливо лізе у вікна, ніби перевіряє, чи…
Того грудневого ранку Київ був білий і різкий — мороз щипав щоки, а під ногами хрустіло так, ніби місто спеціально…
Пізнього листопадового вечора, коли над Львовом висів мокрий туман, Марія стояла посеред кухні й дивилася, як у чайнику тремтить вода,…
Мене звати Амалія Річкова, мені сімдесят два, і я вдова. Я думала, що найболючіше в житті — втратити чоловіка, та…
Вісімнадцять років тиші під одним дахом У жовтні, одразу після мого виходу на пенсію, я вперше за довгий час зупинилася…

