Browsing: Семья
Март, аэропорт и десять минут, которые всё перевернули В марте воздух ещё колючий, даже если солнце уже пытается греть, и…
Грудень у Києві, де холод чутно навіть у тиші Крижаний грудневий вечір накрив Київ так щільно, ніби місто наклали в…
Конец ноября, когда темнеет слишком рано В конце ноября сумерки в Подмосковье падают резко, будто кто-то щёлкает выключателем. Я помню…
Січнева зала, де все блищало — крім мого імені Татове сімдесятиріччя випало на холодний січневий вечір, коли дихання на вулиці…
Ніч Пізньої листопадової ночі над Верболісом глухо гуркотіло, і блискавка різала небо над хатами раптом знову. У черговій залі служби…
Ляпас, який нарешті “вмикнув” мене Ранок у Черкасах був теплий, майже літній, і саме це злило найбільше: як може світ…
Злива над Боржавою і чужа карета Листопад у Боржавській долині завжди пахне мокрим листям і холодним каменем, а того вечора…
Глава I. Смех в кафешке и белая трасса Конец января, глубокая ночь, когда даже придорожные фонари светят как будто вполсилы…
Девять утра, первое число и «священный» перевод Я даже не доставал телефон — и так знал, что там. Подтверждение из…
Дождливый сентябрь и предложение, от которого немеют пальцы Дождь в тот сентябрь шёл так, будто небо решило вымыть землю до…