Browsing: Семья
Низкое солнце и тяжёлый путь Октябрь в этом году выдался сырым и колючим: дождь то стихал, то снова начинал мелко…
Ненажера в Ґорґанах Ртуть у термометрі на ґанку зникла десь унизу шкали, ніби сама втекла від холоду. У Ґорґанах таке…
Липнева спека і крижаний салон Кондиціонер у Mercedes тихо гудів, і від того гулу Юлію Санторенку хотілося втиснутися в сидіння,…
Кінець лютого: тиша після похорону Мене звати Мія, і того лютневого ранку Львів здавався сірим, мов попіл після згаслого вогню.…
Сором, із яким я йшла до церкви Було прохолодне осіннє ранку, коли я прокинулася ще до світанку й довго сиділа…
9:30 утра — не время на часах, а тонкая грань Конец февраля в Москве всегда пахнет сыростью и усталостью: снег…
Сырой мартовский звонок В то утро Екатеринбург был серым и мокрым: снег давно превратился в слякоть, ветер швырял по асфальту…
Ноябрьский вечер и чердак Мне было двадцать, когда в один промозглый ноябрьский вечер я полезла на чердак нашего дома в…
Две смены, два ребёнка и одна цель — выстоять Зима тянулась бесконечно: тёмные утренники, колючий воздух, снежная каша на обочинах…
Листопад у Києві: “це лише тимчасово” Майже рік я працювала віддалено за обіднім столом у будинку мого брата в Києві…